[У назву статті 1884 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 р. ]
Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів - тягне за собою накладення штрафу на працівників від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 1884 згідно із Законом України № 8/95-BP від 19.01.95 p.] [У статтю 1884 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-BP від 07.02.97p.] [У статтю 1884 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.] [У статтю 1884 внесено зміни згідно із Законом України № 2197-IV від 18.11.2004 p.]
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони праці. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Зазначені відносини регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 p. № 2694-ХІІ, а також іншими законами та підзаконними правовими актами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповно¬важеного центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів. Щодо компетенції зазначених органів (див. коментар до ст. 231 КпАП).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути працівники та посадові особи підприємств, установ та організацій всіх форм власності.


Стаття 188-6. Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів


Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 1886 згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 р.]
[Статтю 1886 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1725-ІУ від 18.05.2004 р.]
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає У невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створенні перешкод для діяльності цих органів. Щодо повноважень зазначених органів див. коментар до ст. 230і КпАП.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Стаття 188-8. Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду

Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 1888 згідно із Законом України № 651/97-ВР від 19.11.97р.] [У статтю 1888 внесено зміни згідно із Законом України № 1142-ХІУвід 08.10.99 р.] [Статтю 1888 доповнено згідно із Законом України № 1155-ІУвід 11.09.2003 р]
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері пожежного нагляду. Зазначені відносини регулюються законами України «Про пожежну безпеку» № 3745-12, «Про правові засади цивільного захисту» № 1859-15, Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженою наказом МНС України від 21.10.2004 р. № 130, а також іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невиконанні приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності. У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також у разі виявлення порушень протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення до їх усунення уповноваженими на те посадовими особами органів держпожнагляду застосовуються запобіжні заходи. Головний державний інспектор України з пожежного нагляду, його перший заступник та заступники, старші державні та державні інспектори з пожежного нагляду України, головні державні інспектори з пожежного нагляду Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, державні інспектори з пожежного нагляду територіальних органів держпожнагляду мають право: а) припиняти чи забороняти: роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць; експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень; роботу агрегатів, експлуатацію опалювальних приладів та дільниць електричної мережі; випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; проведення пожежонебезпечних робіт, дію виданих дозволів на право проведення таких робіт; б) забороняти: випуск та застосування проектів; будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції; в) зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт.
Вони також мають право вносити пропозиції про припинення фінансування будівельно-монтажних робіт у разі виявлення порушень протипожежних вимог, відсутності позитивних результатів експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки органів держпожнагляду.
Головні державні інспектори з пожежного нагляду міст, районів, районів у містах, селищ міського типу мають право самостійно: приймати рішення щодо об'єктів, перелік яких визначається територіальними органами держпожнагляду; зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт, нагляд за якими здійснюють місцеві органи держпожнагляду; забороняти реалізацію пожежонебезпечної продукції; забороняти (припиняти) роботу (експлуатацію) окремих приміщень, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт.
Державні інспектори з пожежного нагляду міст, районів, районів у містах, селищ міського типу мають право припинити (заборонити): роботу виробничої дільниці, агрегату (якщо це не призведе до зупинення роботи підприємства або окремого виробництва в цілому); проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт; експлуатацію окремого приміщення, опалювального приладу чи дільниці електричної мережі.
Права та обов'язки посадових осіб держпожнагляду при застосуванні запобіжних заходів визначаються в їх функціональних обов'язках відповідно до законодавства та вимог Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21.10.2004 р. № 130.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Стаття 188-11. Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби

Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 188й згідно із Законом України № 352-ХІУвід 23.12.98 р.]
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері контролю за додержанням санітарно-епідеміологічного законодавства.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невиконанні постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненаданні їм необхідної інформації або наданні неправдивої інформації, створенні інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 p. № 4004-ХІІ систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я; установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади в галузі оборони, в галузі внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.
Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.
На посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України покладено відповідні завдання, обов'язки та права щодо усунення порушень санітарного законодавства, зокрема і шляхом прийняття відповідних управлінських рішень (постанов, розпоряджень, приписів, висновків тощо). Невиконання таких рішень, а також ненадання відповідним посадовим особам органів державної санітарно-епідеміологічної служби України необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків утворює об'єктивну сторону цього правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи підприємств, установ та організацій, так і громадяни на яких статті 5, 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ покладено відповідні обов'язки.

Стаття 188-16. Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 188'6 згідно із Законом України № 666-1V від 03.04.2003 p.]
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000 p. № 1809-Ш надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення -на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та(або) значних матеріальних втрат.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Такі вимоги є похідними від повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, серед яких: забезпечення реалізації політики держави у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання цим ситуаціям та реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи; керівництво діяльністю підпорядкованих йому органів управління з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, спеціальних і спеціалізованих формувань; здійснення контролю за проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; координація діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; здійснення оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, 4 забезпечення належного функціонування галузевих територіальних і локальних систем оповіщення; здійснення державного нагляду і контролю за розробленням та реалізацією заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; затвердження планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф); проведення науково-дослідних робіт у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; здійснення інших повноважень, визначених законами України, актами Президента України.
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, які реалізуються під час виконання їх повноважень утворює об'єктивну сторону цього правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Стаття 188-24. Перешкоджання уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у здійсненні перевірок

Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням, сплатою страхових внесків та цільовим використанням коштів Фонду, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, зазначене у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 188й згідно із Законом України № 4 З 5-У від 12.12.2006 p.]
Об'єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Вказані відносини регулюються Кодексом законів про працю України, законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 p. № 1105-XIV, «Про охорону праці» від 21.11.2002 p. № 229-IV, «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 № 2272-Ш, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 26.11.2003 р. № 1845 та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивна сторона першого правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у вчиненні дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням, сплатою страхових внесків та цільовим використанням коштів Фонду. Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків. Щорічні та позапланові аудиторські перевірки щодо сплати та цільового використання збору загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків, що проводяться за рішенням наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки можуть бути залучені державні податкові адміністрації. Юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зобов'язані представляти контролюючим органам необхідні документи та відомості, що належать до сфери їх діяльності.
Частина друга цієї статті встановлює відповідальність за вчинення тих самих дій особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за одне з зазначених частиною першою порушень.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу. Суб'єктами правопорушення є посадові особи підприємств, установ, організацій.